Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Захарцева О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Мишалов В. Г. Укрепление заднего листка фасции Скарпа при хирургической коррекции рецидивного птоза молочной железы [Електронний ресурс] / В. Г. Мишалов, И. А. Назаренко, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан, А. Н. Грабовой, О. И. Сивченко, В. М. Иванцок, О. И. Захарцева, В. В. Сулик // Практикуючий лікар. - 2014. - № 3. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2014_3_26 | ||
| 2. |
Мишалов В. Г. Усиление дубликатуры поверхностной фасции сетчатым аллотрансплантатом при мастопексии (экспериментальное исследование) [Електронний ресурс] / В. Г. Мишалов, И. А. Назаренко, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан, А. Н. Грабовой, О. И. Сивченко, В. М. Иванцок, О. И. Захарцева, В. В. Сулик // Практикуючий лікар. - 2014. - № 4. - С. 96-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2014_4_22 | ||
| 3. | 
Дінець А. В. Діагностичні та прогностичні молекулярні маркери медулярного та високодиференційованого раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, В. Г. Мішалов, С. М. Черенько, В. В. Храпач, В. В. Сулік, О. І. Захарцева // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_13 Аналіз джерел літератури свідчить про важливе значення молекулярних і генетичних аномалій для діагностики та прогнозування високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози (РЩЗ). Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених доводять, що порушення в генах RET, BRAF, RAS та PPAR-gamma та визначення індексу проліферації MIB-1 можуть бути використані як потенційні діагностичні або прогностичні маркери високодиференційованого та медулярного РЩЗ. Впровадження цих маркерів у клінічну практику може значно покращити лікування пацієнтів з різними типами РЩЗ. | ||
| 4. |
Джума К. А. Вплив біомедичних імплантатів на навколишні тканини [Електронний ресурс] / К. А. Джума, В. П. Притула, В. В. Храпач, А. В. Дiнець, О. I. Захарцева, В. В. Сулiк, О. В. Храпач // Хірургія України. - 2017. - № 1. - С. 98-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_1_18 Клініцисти і дослідники використовували біомедичні імплантати у пацієнтів та експериментальних тварин. Виявлено специфічну багатоскладову відповідь на наявність чужорідного пристрою, яка регулюється на клітинному рівні та завершується міграцією фібробластів до поверхні імплантату з формуванням фіброзної капсули навколо його поверхні. Це спричиняє капсульну контрактуру та міграцію імплантату. Проаналізовано лікувальні тактики, які використовують для контролю за утворенням капсули, та перспективи подальших досліджень у цій галузі. | ||
| 5. |
Мішалов В. Г. Ротація ендопротезів молочних залоз через рік після первинної аугментаційної мамопластики [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан, О. В. Храпач, О. І. Захарцева // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_12 Мета роботи - визначити частоту і ступінь ротації протезів молочних залоз протягом року після первинної аугментаційної мамопластики. З лютого 2013 до грудня 2015 р. було відібрано 94 пацієнток з гіпомастією. Середній вік жінок становив (29,1 +- 0,5) року (від 19 до 40 років). Усіх пацієнток було прооперовано на різних базах кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Усі імплантати (94 пари (188) протезів Natrelle стиль 410 (Allergan PLC, Дублін, Ірландія) з гладенькою текстурою з високим та середнім профілем) установлено субмускулярно із субмамарного доступу. Об'єм протезів визначали за допомогою стандартних вимірювань з урахуванням побажання пацієнтки. Більшості пацієнток (84 (89,4 %)) установлювали протези об'ємом 325, 335 та 375 мл. Встановлено велику (82,4 %) частоту ротації протезів. Можливо це пов'язано з урахуванням ротації протезів молочних залоз на <$E30~-~60 symbol Р>, яка не має значущих клінічних виявів і виникає у 69,1 % жінок, тобто у 90,9 % випадків усіх варіантів ротації. В однієї і тієї самої жінки ротація протезів молочних залоз може відбуватися у різних напрямках, а співвідношення кутів ротації може бути різним. Висновки: через рік після аугментаційної мамопластики анатомічними протезами виникає ротація 82,4 % протезів, зокрема одностороння ротація - у 39 (42,9 %), двостороння - у 52 (57,3 %) пацієнток (p = 0,171). Частота ротації протезів правої і лівої молочних залоз статистично значуще не відрізнялася - 48,3 та 51,7 % відповідно (p = 0,738). Кут ротації протезів - від 30 до <$E180 symbol Р>, найчастіше - 30 та <$E60 symbol Р> (відповідно 89 (62,2 %) та 41 (28,7 %) випадків). Не виявлено статистично значущих відмінностей щодо ступеня ротації правого і лівого протезів молочних залоз (p = 0,720). Однакову за ступенем ротацію протезів обох молочних залоз відзначено у 43 (45,7 %) жінок, різну за ступенем - у 47 (50,0 %). Латеральна ротація протеза молочної залози виникала частіше за медіальну - 84 (58,7 %) проти 59 (41,3 %) випадків (p = 0,045). | ||
| 6. |
Мішалов В. Г. Однорічні результати хірургічної профілактики ротації протеза молочної залози після субмускулярної аугментаційної мамопластики [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, О. І. Захарцева, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. - 2018. - № 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_2_8 Мета роботи - визначити ефективність укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики ротації протеза молочної залози (РПМЗ) у віддалений період після аугментаційної мамопластики. Проведено проспективне незалежне порівняння однорічних результатів первинної аугментаційної мамопластики у двох групах пацієнток. До групи порівняння було залучено 94 пацієнтки, до основної групи - 76 жінок, у яких операцію доповнювали фіксацією верхнього полюса неокишені за допомогою проленової сітки. Групи статистично значущо не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів молочної залози (М3), часткою осіб, які завагітніли та годували грудьми. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом 325 - 335 та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили за розробленою методикою за допомогою ультразвукового апарата ESAOTE, модель Technos Partner, з лінійним датчиком з частотою 12,5 МГц. У групі порівняння виявили ротацію 143 (76,1 %) протезів МЗ, в основній групі - 46 (30,3 %) (p = 0,001). У групі порівняння лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протеза обох МЗ, а в основній групі - у 39 (51,3 %) (p = 0,001). Відзначено суттєві відмінності щодо ступеня РПМЗ (p = 0,001): в основній групі не було РПМЗ на кути 120, 150 та <$E180 symbol Р>. В основній групі не було жодного випадку клінічно значущої РПМЗ, тоді як у групі порівняння - 11 (11,7 %) випадків (p = 0,002). В основній групі співвідношення <$E30 symbol Р>/<$E60 symbol Р> ротації (10,9 та 89,1 %) статистично значущо відрізнялося від такого в групі порівняння (31,5 і 68,5 %) за рахунок меншої частки РПМЗ на <$E60 symbol Р> (p = 0,006). Висновки: розроблений метод фіксації верхнього полюса субмускулярної неокишені із застосуванням проленової сітки надає змогу уникнути через рік після аугментаційної мамопластики клінічно значущої РПМЗ (понад <$E90 symbol Р>) на відміну від традиційної методики (11,7 %, p = 0,002) та знизити в 1,3 разу частку РПМЗ на <$E60 symbol Р> (p = 0,006). | ||
| 7. | 
Мішалов В. Г. Ротація протеза молочної залози та якість життя пацієнток після аугментаційної мамопластики [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, О. І. Захарцева, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_2_9 Мета роботи - оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOS-SF-36. Пацієнток було розподілено на 2 групи: група порівняння - 94 жінки, яким виконано САМ за допомогою традиційного методу, основна група - 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значення показників ЯЖ одержано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOS-SF-36; проміжною точкою - частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі - 46 (30,3 %) (p = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (p = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (<$E90 symbol Р> і більше) у порівнянні з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (p = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі p << 0,01). Висновки: клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров'я у порівнянні з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ у порівнянні з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров'я та за двома шкалами фізичного компонента здоров'я. | ||
| 8. | 
Захарцева О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протезу молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / О. І. Захарцева, В. Г. Мішалов, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2018. - № 1. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2018_1_5 Мета роботи - визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ за первинної аугментаційної мамопластики (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ ім. О. О. Богомольця в період з 2013 по 2018 р. Проведено проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння - одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) - 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом від 325 - 335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, моделі Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Через рік після операції у групі П1 діагностовано трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) - 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, p = 0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), p = 0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (p = 0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (p = 0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 було діагностовано ротацію у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 - 46 (30,3 %), p = 0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), p = 0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічну тенденцію відзначено у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), p = 0,001. Висновок: розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і надає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад <$E90 symbol Р>) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики - 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, p << 0,01. | ||
| 9. | 
Мішалов В. Г. Хірургічне лікування ротації протезів молочних залоз [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, О. І. Захарцева, В. В. Храпач, Л. Ю. Маркулан // Medical science of Ukraine. - 2017. - Vol. 13, № 3-4. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2017_13_3-4_4 | ||
| 10. | 
Захарцева О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_4_7 Мета роботи - визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ за первинної аугментаційної мамопластики (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ ім. О. О. Богомольця в період з 2013 по 2018 р. Проведено проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння - одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) - 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом від 325 - 335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, моделі Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Через рік після операції у групі П1 діагностовано трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) - 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, p = 0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), p = 0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (p = 0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (p = 0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 було діагностовано ротацію у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 - 46 (30,3 %), p = 0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), p = 0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічну тенденцію відзначено у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), p = 0,001. Висновок: розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і надає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад <$E90 symbol Р>) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики - 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, p << 0,01. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |